БАЛЬ, ю, ч., заст. Бал. Кажуть, голоде їх [мужиків] почався, — якщо правда, дуже жаль. Я б зібрався, розпитався, але ж нині маю баль… (Л. Укр., І, 1951, 276).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 98.