БАНДА́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до банда́ж; // Признач. для виготовлення бандажів. Знімали могутні колеса, щоб віддати їх на обточку до бандажних верстатів (Донч., І, 1956, 434); Бандажна сталь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 99.