БАРА́НИНА, и, ж. М’ясо барана або вівці. Опісля подали юшку.., печене було баранина (Кв.-Осн., II, 1956, 68); Приніс Хвесько додому ту баранину та й кинув її на долівці в сінях (Стор., І, 1957, 36); Баранина пряна, гостра, була на диво смачна (Собко, Кавказ, 1946, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 104.