БА́РХАТ, у, ч. Те саме, що оксами́т. Дівчатка чинно розсілися спереду, поспиравшись на бильця, оббиті.. яскравим бірюзовим бархатом (Ільч., Серце жде, 1939, 226); * У порівн. Вода, хмурна й чорна, як чорний бархат, гойдає на своїх хвилях плями ліхтарів (Донч., II, 1956, 129).
∆ Аму́рський ба́рхат, бот. — амурське коркове дерево. Бархат амурський дає цінну пробку для виробництва лінолеуму, ізоляційних плит тощо (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 108.