БАХУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, вульг., заст. Вести розпутне життя. З другими бахурують [троянці], Свої ж жінки нехай горюють (Котл., І, 1952, 102).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 114.