БА́ЦНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ба́цати. Юрко хотів звестись тихенько на ноги і несподівано бацнув головою об якусь біду (Козл., Ю. Крук, 1957, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 114.