БГА́НКА, и, ж., розм. Зморшка або складка на чомусь. Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Григ., Вибр., 1959, 300); З якою любов’ю вона розгладжувала кожну бганку [на піджаку].., а Сергій сидів збоку, милуючись роботою її рук (Гур., Друзі.., 1959, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 116.