БЕ́ВЗЕНЬ, зня, ч., лайл. Вайло, йолоп, бовдур. — Бевзні! нікчемники!.. пеньки головаті!! — закричить на остатку [піщанам] Мирін та й затихне… (Мирний, II, 1954, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 118.