БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безбере́жний. Поет співає хвалу силі і безбережності океану, що символізує міць народу (Вітч., 4, 1962, 200).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 119.