БЕЗВОЛО́СИЙ, а, е. Який не має волосся. Його [бандита] безволосий череп огидно блищав (Мур., Бук. повість, 1959, 239).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 122.