БЕЗВСТИ́ДНИЙ, а, е, діал. Безстидний, безсоромний. Безвстидна! Чого вона тільки не виробляла, ота родима відьма! (Коцюб., II, 1955, 333).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 123.