БЕ́ЗВІСТИ, присл. Невідомо де. Збігли сарни прудконогі, Олень безвісти пропав (Щог., Поезії, 1958, 315); // Невідомо куди. Каменотеси поховалися по льохах, по горищах, деякі понабігали безвісти (Вас., I, 1959, 238); // Безслідно. Центральне бюро обліку втрат діючої армії сповіщало, що командир танка.. числиться в списку зниклих безвісти (Донч., VI, 1957, 294).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 122.