БЕЗДРОТО́ВИЙ, а, е. При якому не користуються дротами (для приймання і передачі звуків, сигналів і т. ін.). Багато вчених усього світу спрямовували свої зусилля на створення бездротового зв’язку (Осн. радіо-техн., 1957, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 127.