БЕЗЗДОРО́В’Я, я, с., діал. Кволість, хворобливість. — Хай господь того покарає, хто сміється з твого безздоров я, а тобі, сину, не можна встрявати у важку роботу (Л. Янов., І, 1959, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 129.