БЕЗКОНФЛІ́КТНИЙ, а, е. Який не має в собі конфлікту, відбувається без конфлікту (конфліктів). Процес становлення нового в соціалістичному суспільстві, незважаючи на те, що воно вільне від класових і національних антагонізмів, зовсім не є плавним, безконфліктним (Ком. Укр., 8, 1965, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 131.