БЕЗЛІ́ССЯ, я, с. Відсутність лісу, лісів. На лисий від безлісся горб крутого берега навпроти Сороки виїздила група збройних вершників (Ле, Хмельницький, І, 1957, 201); // Місцевість без лісу. А тут починається вже скрізь безлісся (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 133.