бе́змен = бе́змін —
1) старовинна міра ваги, що дорівнює 1кг;
2) назва одного з давнього різновиду ваг — двораменна підойма з пересуваним тягарцем. Тихон достав хліб, покраяв на шматки і на безмені порозважував (Г. Квітка-Основ’яненко); Безмін — не попова душа: не обдурить (приказка); Усякому своє: козакам — шабля, вам — безмін та терези, а поспільству — плуг да борона (П. Куліш).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 31.