Безмовий, а, е. Нѣмой. Син його, недоросток безмовий. К. ПС. 61.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 42.
Що oзначає слово - "безмовий"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.