БЕЗПОЩА́ДНО. Присл. до безпоща́дний. Тебе самого безпощадно в глину Затопчуть, як камінчик в брук дороги (Фр., XI, 1952, 295); Робітничо-селянська влада примушена безпощадно карати всіх тих, хто.. допомагає їм [нашим ворогам] (Панч, Солом. дим, 1929, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 141.