БЕЗСМЕ́РТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безсме́ртний. І щоб мої могутні крила Не зупиняла, не гнітила Важка матерії інертність. Він [бог] дав душі моїй безсмертність (Фр., XI, 1952, 290); Це — голос боротьби, безсмертності і слави. Як гімн вітчизни, гордо нам звучить (Бажан, Роки, 1957, 214).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 146.