БЕЗСТРА́ШНО. Присл. до безстра́шний. Безстрашно Ішов він в воду, з хвилями боровся (Фр., X, 1954, 375); Радянські моряки безстрашно бились і на сухопутних ділянках фронту (Рад. Укр., 28. VII 1946, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 148.