БЕЗТЯ́МКИЙ, а, е, розм. Те саме, що безтя́мний. На одному візку лежав на спині якийсь каліка.. з чорними безтямкими каламутними очима (Н.-Лев., IV, 1956, 289).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 150.