БЕ́КА, и, ж., дит. Про щось погане, гидке. — Не слухай тата, маму слухай, мама цяця, а татко бека (Ковінька, Кутя.., 1960, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 154.