БЕ́МКАТИ, ає, недок., розм. Звучати від ударів (про дзвін і т. ін.). На дзвіниці Софії бемкав великий дзвін (Смолич, Мир.., 1958, 304).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 156.