БЕНГА́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. бенга́лець, льця, ч.; бенга́лка, и, ж.). Основне населення Бенгалії. — Кого вже тільки не бачив їхній порт за ці роки! Бачив зуавів, бенгальців, сенегальців (Гончар, Таврія.., 1957, 299).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 156.