БЛИЗЕ́НЬКО. Присл. до близе́нький. Пилип підплив близенько до човна (Мирний, І, 1954, 313); // у знач. присудк. сл. Сонце низенько, вечір близенько. Вийди до мене, мов серденько! (Укр.. лір. пісні, 1958, 138).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 197.