БЛОКНО́Т, а, ч. Книжка або зошит для записів, нотаток і т. ін. з відривними аркушами. Учитель витяг.. пописаного вздовж і впоперек блокнота, розшукав чисту сторінку (Ю. Янов., II, 1954, 117); Ніна акуратно записувала все в блокнот (Собко, Стадіон, 1954, 142).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 202.