Що oзначає слово - "божниця"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


БОЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст.

1. Те саме, що божни́к. У чистій, просторій світлиці, у кутку під божницею.., сидів Яків Бородай (Мирний, І, 1954, 196); Вустя кинулася шукати за іконою на божниці листа (Гончар, Таврія.., 1957, 430); // Місце (куток) у хаті або в церкві з поличками, на яких поставлені образи (ікони). — Матір божу [ікону],додав він Кузьмі, — візьми й постав за олтарем, у божниці… (Скл., Карпати, II, 1954, 94).

2. Храм, церква. Сотник глянув у сторону божниці, що одна на ціле місто мала бляшаний дах (Мак., Вибр., 1954, 304); У Києві новгородські купці мали свою новгородську божницю, яка знаходилась на Подолі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 471).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 212.