БО́ЗНА-КУДИ, присл., розм., заст. Невідомо куди. Він сам не памятає, коли і як та чудовна краса.. підхопила його і занесла бозна-куди (Мирний, IV, 1955, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 212.