БОЙОВИ́СЬКО, а, с. Те саме, що бойови́ще. І йде той люд, мов хвилі в океані, без ліку, без числа на бойовисько (Л. Укр., І, 1951, 253); Зараз вони [генерали] вирішують долю майбутнього бойовиська (Собко, Кавказ, 1946, 91); [Тірца:] Зори плугами се бойовисько, не давай ні кроку землі обітованої (Л. Укр., II, 1951, 160).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 213.