боло́тник = болотяни́к = анци́болот = анци́болотник = анци́бол —
1) у християнських віруваннях — господар болота; його злий дух любить затягувати до себе людей, особливо п’яних; вогником світить серед болота, а людина думає, що там є хтось із людей, іде туди, а вогник віддаляється, аж поки людина потрапляє в ковбаню і гине; див. ще амі́нь 1. [Дід:] А в болоті живе болотяник — такий замурзаний та вкаляний… Уночі затягує в болото чоловіка (Б. Грінченко);
2) тільки анци́болот = анци́бол — уживаються як лайливі слова у значенні «чорт, нечиста сила». Отець Миколай невдоволено пробурмотів: — Забувають анциболоти про святу церкву (М. Стельмах).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 48-49.