БОРГОВИ́Й, а́, е́. Стос. до боргу, боргів. Созоненко.. виймав з городського гамана боргові розписки і велично кидав на придане молодій (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 92).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 217.