БО́РСАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Робити швидкі безладні рухи руками, ногами, всім тілом. Параскіца хрипіла та борсалась, мов звір у пастці, під важким тілом глухої Маріори (Коцюб., І, 1955, 282); Човен вивертався в бурхливій течії, знесилена людина борсалася і вже не кричала (Ле, Україна, 1940, 362); * Образно. Він борсався в цьому клубкові думок, як риба в сітці (Панч, В дорозі, 1959, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 221.