БОСОНО́ГИЙ, а, е. Те саме, що бо́сий. Боги, богині і півбоги. Простоволосі, босоногі, Біжать (Котл., І, 1952, 242); Вершників уже чекали, юрмлячись край доріжки, босоногі діти (Гончар, І, 1954, 81);
* Образно. Тут пройшло моє босоноге дитинство і моя буремна юність (Довж., Зач. Десна, 1957, 523).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 222.