БРА 1, невідм., с. Настінний свічник або держак для лампи. Тисячосвічкові електричні бра сліпили світлом очі (Ле, Опов. та нариси, 1950, 88); Арматуру типу бра встановлюють на стінах (Монтаж і ремонт.., 1956, 32).
БРА2, невідм., ч., фам. Те саме, що брате, брати (у звертанні). — Вже мені осточортіло тинятись по сахарнях, — промовив Микола. — Ходім, бра, ще на степи (Н.-Лев., II, 1956, 214); — Не журися, бра! (Мирний, III, 1954, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 225.