БРИГАДИ́РКА, и, ж., розм. Жін. до бригади́р 1. Вітер віє і грайливо Пашин волос розвіва. Усміхається щасливо Бригадирка бойова (Укр.. думи.., 1955, 401).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 234.