БРИЗ, у, ч. Легкий береговий вітер, який дме вдень з моря, а вночі з суші. Бриз буває тому, що над морем і сушею створюється різниця в атмосферному тиску (Фіз. геогр., 5, 1956, 86); З берега у море дмухнув ледве помітний нічний бриз (Трубл., Шхуна.., 1940, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 235.