БРОДЯ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до бродя́жництво; // Власт. бродязі. Леонідові подобалась його енергія, напористість і навіть оцей звірячий бродяжницький його апетит (Гончар, Таврія.., 1957, 403).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 238.