БРОНХІ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки бронхів. Мені не повезло трохи, я застудився, схопив бронхіт (Коцюб., III, 1956, 437); Потім був трошки хворий, маленький бронхіт вчепився (Л. Укр., V, 1956. 428).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 239.