БРОШУРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до брошурува́ти. Просив би тільки, коли можна, щоб 20 з них [оповідань] було оправлених, а 30 брошурованих (Коцюб., III, 1956, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 240.