БРУНА́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бруна́тний. Йому схотілося купити брунастий, в вишневих цяточках галстук (Горд., Дівчина.., 1954, 307); В музеї під склом лежить її скромний одяг. Брунаста сукня з білим комірцем (Кучер, Дорога.., 1958, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 241.