БРУСЛИ́НА, и, ж.
1. бот. (Evonymus europaea L.). Переважно кущова рослина, що має промислове значення: з неї добувають гутаперчу, а з деревини роблять шевські дерев’яні гвіздки. Сам було виріже нам удлища довгі та гнучкі із бруслини (Морд., І, 1958, 56).
2. збірн. Ягоди цієї рослини. Так уже хотілося Тарасові чимсь Катрусі прислужитися — сам він наламав калини і бруслини (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 241.