БУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.
1. Споруджувати, зводити яку-небудь будівлю (будівлі). Йосип заходився хату із очерету будувати, Щоб хоч укритися вночі (Шевч., II, 1953, 315); Тим часом будували кухні, комори, сараї, стайню. Не тільки треба панам десь жити, — треба десь челядь містити, провізію складати, коней ставити… (Мирний, II, 1954, 96); Плацдарм жив своїм життям: будували, вдосконалювали лінії оборони (Гончар, Таврія.., 1957, 649); * Образно. Згода дім будує, а незгода — руйнує (Номис, 1864, № 328); // Виготовляти, складати (механізм, машину тощо). Буду також, як татусь, будувати паровози (Нех., Хочу буть.., 1949, 6).
2. перен. Створювати, організовувати що-небудь. Ми будуємо комуністичне суспільство (Рад. Укр., 2.IV 1948, 2); Ви можете будувати собі які хочете гіпотези, але, повторюю, не чекайте від мене відповіді на це питання (Смолич, І, 1958, 74); Не вірте багатющому зрадливому — будуйте ви життя по-справедливому! (Тич., II, 1957, 165).
3. на чому, перен. Грунтувати на чому-небудь, формувати на якійсь основі. Соціал-демократія будує весь свій світогляд на науковому соціалізмі, тобто марксизмі (Ленін, 15, 1949, 354).
4. Креслити па підставі зроблених розрахунків. Будувати трикутник.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 249.