БУДЬ-ЩО́1, будь-чого́, займ. неознач. Все одно (байдуже) що, що завгодно. Для "Вісн[ика]" я хотів би дати не будь-що, а таку річ, яка справді оправдала б постанову редакції (Коцюб., III, 1956, 293).
БУДЬ-ЩО́2, присл. За всяку ціпу; що б не було; при всяких умовах; обов’язково, неодмінно. Василько будь-що заповзявся наловити йому на юшку бубирів (Донч., V, 1957, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 250.