БУЙНОЛИ́СТИЙ, а, е. З великим, пишним листям. Махорка вже вистигла, стояла буйнолиста (Десняк, І, 1955, 440); Неначе у разках намиста, стоїть калина буйнолиста (Тер., Щедра земля, 1956, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 251.