БУ́ЦАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Битися, колотися рогами. Він [Бородавка] стоїть, схиливши голову наперед, як бик, готовий буцатися (Тулуб, Людолови, I, 1957, 431); // розм. Битися, вдарятися лобами (про людей).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 268.