БЮЛЕТЕ́НЬ, я, ч. Коротке офіційне повідомлення про події, які мають суспільне значення. Ми на відпочинку. Стежимо за інформаційними бюлетенями (Кучер, Чорноморці, 1956, 136).
2. Назва деяких періодичних видань. Лексикографічний бюлетень.
3. Виборчий листок. Приходить він, навіки славний день, Коли зведем в мільйонах рук свобідних Наш виборчий, наш вольний бюлетень (Бажан, І, 1946, 84).
4. розм. Те саме, що Листо́к непрацезда́тності (див. листо́к2).
Бу́ти на бюлете́ні — бути тимчасово звільненим від роботи через хворобу. Поки я на бюлетені, приходьте щовечора з Санею до мене (Шовк., Інженери, 1956, 409).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 269.