БІ́ЛО. Присл. до бі́лий 1. А в городі калинонька зацвіла біло (Чуб., V, 1874, 189); Яблуні дихають цвітом, росяно, червоно, біло (Мал., II, 1956, 241); // у знач. присудк. сл. Всюди було рівно, біло; сніг сіяв (Коцюб., І, 1955, 84).
БІЛО… Перша частина складних слів, що відповідає слову бі́лий у 1 знач., напр.; білоколо́нний, білоті́лий.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 183.