Що oзначає слово - "більшовик"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


БІЛЬШОВИ́К, а́, ч. Послідовник більшовизму, член більшовицької партії (первісне —належний до очолюваної В. І. Леніним революційної більшості на II з’їзді Російської соціал-демократичної робітничої партії); комуніст. Прихильників Леніна, які дістали на II з’їзді [РСДРП] більшість голосів при виборах, стали називати більшовиками (Іст. УРСР, I, 1953, 587); Голова комісії, старий більшовик, довго вдивлявся в риси знайомого лиця (Донч., І, 1956, 481); Іде по шляху перемог батьківщина Під прапором більшовиків (Бажан, І, 1946, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 187.