ВАЖЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що важке́нький. Смикнулося [Вороненя] нести, да ба! вага не в силу: Баран важенький і Орлу (Греб., І, 1957, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 277.